|
| |
|
|  |
https://doi.org/10.15407/ukrbotj74.02.103
Обер Д.
Простий підхід до оцінки зв’язків предок-нащадок на основі парсимонії
Резюме Однією з головних цілей систематики є реконструкція Дерева життя. Півстоліття тому проривом стала кладистика, яка виявилась важливим кроком на шляху до цієї мети, що дозволив нам визначити зв’язки спорідненості між видами, абстрактний вид спорідненості. На жаль, філософія кладизму не дозволила просунутися далі в пошуку більш реальних взаємозв’язків, таких як зв’язок предок-нащадок, який, відповідно до дарвінівської еволюційної концепції, ймовірно, є основним типом зв’язків на Дереві життя. У статті описана проста методика на основі парсимонії, яка може бути використана для перетворення класичної кладограми у справжнє філогенетичне дерево, тобто в каулограму. Ця методика полягає у видаленні якомога більшого числа неспостережених і неіменованих вузлів та в їх заміні реально визначеними та іменованими видами. Як в цій методиці, так і при побудові класичної кладограми, для оцінки надійності ознаки використовується нова байєсівська нестохастична схема зважування. Для ілюстрації проводиться оцінка взаємозв’язків між видами мохів роду Didymodon sensu lato (Pottiaceae) з обговоренням отриманої каулограми шляхом її співставлення з попередньою методологією відповідно до еволюційних публікацій. На закінчення робиться висновок про недоцільність суворого додержання кладистичної епістемології та необхідність пошуку нових формальних методів для встановлення предкових видів, а також і предкових таксонів вищих рангів.
|
