|
| |
|
|  |
https://doi.org/10.15407/ukrbotj75.06.517
Прокопук Ю.С.
Реконструкція щорічної акумуляції вуглецю в стовбурах дерев Quercus robur (Fagaceae) заплавних лісів Києва
Резюме Заплавні ліси – високопродуктивні наземні екосистеми, що виконують надзвичайно важливі екологічні функції, зокрема накопичення вуглецю. В заплавних біоценозах часто домінує Quercus robur, який відрізняється великою тривалістю життя й тому є зручним об’єктом для оцінки багаторічної фіксації вуглецю наземною фітомасою. В даній роботі на основі деревно-кільцевої хронології ми реконструювали накопичення вуглецю в стовбуровій деревині Q. robur п’яти заплавних дібров Києва та порівняли з даними деревостану парку «Феофанія», що знаходиться на відстані близько 4 км до найближчої заплави. Загальний вміст вуглецю в стовбуровій деревині Q. robur віком 50 років становив у середньому 319 кг на о. Муромець, 129 кг у заказнику «Жуків острів», 114 кг у заказнику «Лісники», 101 та 72 кг в урочищах «Бичок» та «Дубище» відповідно. Найбільший середній вміст вуглецю (902 кг) у стовбуровій деревині Q. robur віком 150 років зафіксовано в заказниках «Жуків острів», мінімальний (708 кг) – у заказнику «Лісники». Оцінка багаторічної динаміки депонування вуглецю в стовбурі показала тренд, який підвищується в усіх заплавах. Найбільша маса, до 15 кг/рік, акумульованого вуглецю спостерігалася в роки з оптимальними умовами росту, найменша, до 9 кг/рік, у період посух або низьких рівнів води в Дніпрі. При цьому ретроспективний аналіз свідчить, що поза заплавою кількість вуглецю в стовбуровій деревині Q. robur віком до 25 років була вищою, ніж у заплавах на 37% та на 14–28% у дерев старшого віку. Винятком є деревостан на о. Муромець, в якому середня кількість накопиченого вуглецю 25-річними деревами була на 56% більшою, ніж в лісових культур парку «Феофанія» того ж віку, але вже в деревостані віком 50 років різниця зменшилася та стала недостовірною. В цілому, поза заплавою кількість щорічно депонованого вуглецю в стовбуровій деревині перевищує його значення в заплавах більше ніж у 1,5–2,8 разів у деревостанах віком понад 100 років і в 1,6 разів у середньовікових культур віком до 70 років.
|
