|
| |
|
|  |
Альгология 2020, 30(4): 359–381
https://doi.org/10.15407/alg30.04.359
Садогурський С.Ю., Садогурська С.С., Бєліч Т.В., Садогурська С.О.
Поширення видів Cystoseira s. l. в Азовському морі
Резюме За результатами оригінальних досліджень та літературними даними охарактеризовано поширення представників роду Cystoseira s. l. в акваторії Азовського моря (АМ). Вперше їх виявлено поблизу м. Хроні та п-ова Казантип 100 років тому. Донині уздовж південного берега АМ вказано 18 пунктів (17 поблизу кримської та один – таманської ділянок), для яких є 22 повідомлення про реєстрацію представників Cystoseira s. l. Серед двох видів найбільш широко розповсюджений Treptacantha barbata (Stackh.) Orellana et Sansón (= Cystoseira barbata (Stackh.) C.Agardh) (17 пунктів), якbq формує заростеві угруповання з біомасою 1,5-3,5 кг/м2. Carpodesmia crinita (Duby) Orellana et Sansón (= Cystoseira crinita Duby) виявлена в двох пунктах у незначній кількості. Встановлено, що сучасні межі азовоморського фрагмента ареалу роду Cystoseira s. l. збігаються з межами Передпроточного району АМ, де солоність істотно вища, ніж у всіх інших його районах. Фрагмент ареалу має лінійну конфігурацію: охоплює кримське узбережжя від м. Красний Кут на заході до м. Хроні на сході, переривається відкритою акваторією Керченської протоки і простягається далі на таманському березі від м. Ахілеон до м. Пекли. Поза межами зазначеного району види Cystoseira s. l. не трапляються навіть за наявності твердого субстрату. Це свідчить про лімітуючий вплив фактора солоності на поширення в АМ видів T. barbata і C. crinita. Система внутрішніх морів Середземноморського басейну, до якої належить також АМ, у минулому зазнала низку трансгресивних і регресивних фаз, у результаті чого неодноразово змінювалися межі, екологічні умови і склад біоти в усьому басейні та його окремих частинах. Припущено, що види Cystoseira s. l. у минулому неодноразово оселялися в сучасних межах АМ. Останнє вселення в передпроточчя АМ і закріплення в ньому дотепер мало відбутися в пізньому голоцені 3,4-3,1 тис. років тому. Подальше чергування регресій і трансгресій, безумовно, супроводжувалося флуктуаціями меж ареалу, які то відступали до Керченської протоки, то знову наступали на його південні береги. Нині внаслідок коливань солоності вони також можуть обмежено флуктувати, особливо на кримському березі, де широко поширені тверді ґрунти. На фоні осолонення АМ, що триває через кліматично обумовлене зниження річкового стоку, ймовірним є поширення представників Cystoseira s. l. на Акмонайському узбережжі навіть до вершини Арабатської затоки. Все це не дозволяє відносити їх до категорії видів-вселенців до АМ. Але за сучасних умов стала вегетація видів Cystoseira s. l. з утворенням заростевих угруповань є неможливою на значній відстані від його Перед-проточного району. Це слід враховувати при формуванні штучних рифів і розробці природоохоронних стратегій.
|
