|
| |
|
|  |
Альгология 2021, 31(4): 320–336
https://doi.org/10.15407/alg31.04.320
Царенко П.М., Заіменко Н.В., Дідик Н.П., Елланська Н.Е., Павлюченко Н.А., Іваницька Б.О., Юношева О.П., Демченко Е.М.
Вплив культуральної рідини Interfillum terricola (J.B.Petersen) Mikhailyuk et al. (Charophyta) на алелопатичні, мікробіологічні, агрофізичні та агрохімічні властивості ґрунту
Резюме Досліджено вплив культуральної рідини харафітової водорості Interfillum terricola на алелопатичні, мікробіологічні, агрофізичні та агрохімічні властивості ґрунту в модельних вегетаційних дослідах. Алелопатичний режим ґрунту оцінювали методами біологічних проб для водорозчинних сполук і прямого біотестування, а також за показниками життєвого стану рослин-фітометрів пшениці озимої (Triticum aestivum L., сорт «Смуглянка») і кукурудзи кормової (Zea mays L., сорт «Кадр 267 МВ»), насіння яких висівали одразу після внесення культуральної рідини. Кількість пророслого насіння реєстрували з 3-ї по 8-му добу після посіву. Життєвий стан рослин-фітометрів оцінювали наприкінці експериментів за морфометричними показниками росту (площа поверхні листків, біомаса сухої речовини надземних частин і коренів) та вмісту фотосинтетичних пігментів у листках. По закінченні досліду відбирали зразки ґрунту для визначення цитостатичної дії водорозчинних сполук, мікробіологічного й біохімічного аналізів. Фенольні сполуки виділяли з ґрунту методом іонного обміну (десорбції) за допомогою іонообмінника КУ-2-8 (Н+). Паралельно визначали електропровідність, окисно-відновний потенціал, pH та вміст біогенних елементів у ґрунті. Встановлено стимулюючий ефект культуральної рідини на проростання насіння, ріст та розвиток асиміляційних органів рослин пшениці та кукурудзи. Розмір ефекту не залежав від концентрації, що характерно для сигнальних алелопатично активних речовин. Алелопатична та цитостатична активність ґрунту знижувалася з використанням культуральної рідини I. terricola. Внесення культуральної рідини суттєво впливало на чисельність мікроорганізмів різних еколого-трофічних груп. Найменша чисельність мікроорганізмів спостерігалася за мінімальної норми внесення мікроводорості, а її збільшення сприяло зростанню чисельності майже всіх досліджених груп мікроорганізмів, показників трансформації та мінералізації органічної речовини. Під впливом культуральної рідини вміст фенольних сполук у ґрунті знижувався у 1,1–1,6 раза, особливо за норми 10 мл. Оброблений культуральною рідиною ґрунт мав вищі показники трансформації та мінералізації органічної речовини, ніж необроблений. Концентрація фенольних сполук у ґрунті знижувалася, очевидно, за рахунок активізації мікробіоти й посилення внаслідок цього процесів деструкції. Зафіксовано підвищення електропровідності ґрунту при внесенні інокуляту мікроводоростей, що може свідчити про виділення в субстрат йонів металів. Підтвердженням тому є збільшення вмісту Ca і Mg.
|
