|
| |
|
|  |
https://doi.org/10.15407/ukrbotj78.05.347
Кордюм Є.Л., Дубина Д.В.
Роль епігенетичної регуляції в адаптивній пластичності рослин
Резюме Відмічено, що в останні десятиліття значно поглибилися знання щодо ролі епігенетичної регуляції генної експресії в реакціях рослин на зовнішні чинники та їхню адаптацію до несприятливих змін довкілля. Як основний молекулярний механізм, що забезпечує геномну інформацію та сприяє розумінню молекулярних основ фенотипічних варіацій на основі епігенетичних модифікацій, розглядається метилування цитозину ДНК. На жаль, переважна більшість досліджень в цьому напрямі була виконана на модельному об'єкті Arabidopsis thaliana. Розробка методу, чутливого до метилування ампліфікованого поліморфізму (methylation-sensitive amplified polymorphism, MSAP), надала можливість широкомасштабного виявлення метилування цитозину ДНК у дикорослих немодельних та сільськогосподарських рослин з великими та складними геномами в екологічному аспекті за природних умов та під впливом зовнішніх чинників. У статті наведено інформацію щодо поліморфізму метилування ДНК у різних видів та його значення в розвитку рослин та адаптивній фенотипічній пластичності. Наведено короткі огляди сучасних уявлень щодо адаптивної фенотипічної пластичності та епігенетичної системи регуляції генної експресії. Підкреслюється великий потенціал подальших досліджень епігенетичної регуляції генної експресії у фенотипічній пластичності широкого кола немодельних видів рослин природних популяцій та агроценозів для поглиблення уявлень щодо молекулярних механізмів існування рослин у мінливому середовищі в онто- та філогенезі, безпосередньо пов’язаних із ключовими завданнями прогнозу наслідків глобального потепління та селекції сільськогосподарських культур. Наводяться конкретні об’єкти флори України, які, на думку авторів, є адекватними та цікавими для такого роду досліджень.
|
