           
|
|
2009 №1 №2 №3 №4
№1
С.І. Генкал, В.Г. Харитонов
МОРФОЛОГІЧНА МІНЛИВІСТЬ ДЕЯКИХ ВИДІВ РОДУ AULACOSEIRA THW. (BACILLARIOPHYTA)
Електронно-мікроскопічні дослідження Bacillariophyta із озера Єльгигитгин (Чукотка, Росія) і водойм його басейну показали, що центричні діатомові водорості роду Aulacoseira Thw. (A. distans var. septentrionalis Camb. et Charl. і A. perglabra (Ostr.) Haw. emend. Genkal et Kharitonov) проявляють значну мінливість морфологічних ознак (діаметр стулки, висота її загину, число рядів і ареол в 10 мкм, число типів в 10 мкм, ареольованість лицьової частини стулки). Наводиться розширений діагноз A. perglabra.
А.I. Божков, Н.Г. Мензянова, М.К. Ковальова
СЕЗОННІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЕПІГЕНОТИПІВ У МІДЬ-ЧУТЛИВОЇ ТА МІДЬ-РЕЗИСТЕНТНОЇ КУЛЬТУРАХ DUNALIELLAVIRIDIS TEOD. У ПРОЦЕСІ НАКОПИЧУВАЛЬНОГО КУЛЬТИВУВАННЯ
Досліджували динаміку росту та динаміку параметрів первинного (вміст ДНК, РНК, білка) і вторинного метаболізму (триацилгліцеридів – ТГ і b-каротину) у клітинах мікроводоростей мідь-чутливої (CuS) та мідь-стійкої (CuR) культур Dunaliella viridis Teod. на 10-, 20-, 30- та 40-у добу росту накопичувального культивування в 2006 та 2007 рр. Встановлено, що в стандартних умовах динаміка росту CuS- та CuR-культур в ці роки суттєво відрізнялася. Спеціфічна варіабельність параметрів первинного та вторинного метаболізму в процесі накопичувального культивування призводила до формування специфічних тимчасових профілів вмісту ДНК, РНК, білка, ТГ та b-каротину в клітинах мікроводоростей CuS- і CuR-культур. Припускається, що варіабельність тимчасових профілей інтегральних параметрів первинного та вторинного метаболізму мікроводоростей визначається характером флюктуацій електромагнітного випромінювання Сонця та характеризує різницю між епігенотипами різних штамів водоростей роду Dunaliella Teod.
С.І. Лось
ВПЛИВ СЕЧОВИНИ НА СПЕКТРАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ ФІКОБІЛІНОВИХ ПІГМЕНТІВ ВОДОРОСТЕЙ
Вивчався вплив сечовини на спектральні властивості фікобіліпротеїнів, які були виділені з різних видів синьозелених та червоних водоростей. Спектральні характеристики фікобіліпротеїнів, які були отримані при високих концентраціях сечовини, свідчать про дисоціацію фікобілінових пігментів на субодиниці. Підтверджена важлива роль білкової частини молекули фікобіліпротеїнів у прояві їх видоспецифічних особливостей. Спектральні зміни фікобілінових пігментів під впливом сечовини можуть служити індикатором рівня забруднення водойм амонійним азотом та використовуватись в експрес-аналізі. Великі кількості аміаку, як продукту гідролізу сечовини внаслідок високої активності уреази, негативно впливають на структуру та властивості фікобілінових пігментів, що призводить до зникнення синьозелених водоростей в екстремальних умовах та, можливо, є одним з механізмів зміни видів водоростей в водоймах.
О.О. Шахматова, Н.А. Мільчакова
АКТИВНІСТЬ КАТАЛАЗИ ЧОРНОМОРСЬКИХ ВИДІВ CYSTOSEIRA C.AG. В РІЗНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ УМОВАХ
Вивчена сезонна динаміка активності каталази (АК) чорноморських бурих водоростей Cystoseiracrinita (Desf.) Bory і C. barbata C.Ag., визначена її варіабельність в діапазоні глибин 1-10 м, де домінують фітоценози обох видів. Зі збільшенням глибини проростання виявлено зниження величини АК: у C. crinita – від 450 до 12, а у C. barbata – від 250 до 1,7 мкг Н2О2/ г ткани•хв. У весняний період максимальна АК спостерігалася на глибині 1 м, а в зимовий – від 3 до 5 м. Незалежно від сезону найбільша величина АК у C. barbata виявлена на глибині від 1 до 5 м. Встановлено, що найбільша схожість в адаптивному відгуці цистозіри проявляється навесні, що, мабуть, пов’язано з процесом розмноження. Відмічена нерегулярність відгуку АК C. crinita і C. barbata на комплексне антропогенне забруднення.
О.М. Виноградова, Е. Нево, С.П. Вассер
АЛЬГОФЛОРА ПЕЧЕРИ СЕФУНІМ (ІЗРАЇЛЬ): ВИДОВЕ РІЗНОМАНІТТЯ В УМОВАХ МУЛЬТИФАКТОРНОГО АБІОТИЧНОГО СТРЕСУ
Досліджено альгофлору сталагмітової печери Сефунім в околицях м. Хайфа (Ізраїль). Виявлено 69 видів водоростей із відділів Cyanoprokaryota (45), Chlorophyta (15), Bacillariophyta (7), Xanthophyta (2). Тринадцать видів виявилися новими для альгофлори Ізраїлю. Синьозелені водорості переважали за видовим багатством у всіх систематичних категоріях. Відмічено різке зменшення кількості видів водоростей при переході від освітленого входу в печеру до першого залу – від 46 до 26, що підтверджує пріоритетне значення фактора освітленості для видового багатства альгофлори. Всередині печери зафіксовано збільшення частки осцилаторіальних нитчаток у внутрішньому залі на тлі скорочення числа видів хроококальних, у евкаріотичних водоростей зміни відбулися на рівні відділів – у внутрішньому темному залі печери із флористичного спектра зникають жовтозелені, Chlorophyta поступаються діатомовим другим місцем по видовому багатству. Як показав проведений аналіз, видове та систематичне різноманіття діатомових водоростей більше залежало від наявності додаткового зволоження, ніж від рівня освітленості. Встановлено, що на склад альгоугруповань впливають інтенсивність світла, ступінь зволоженності та характер субстрату.
Ф.Б. Шкундіна, Р.Р. Турьянова
ФІТОПЛАНКТОН ВОДОЙМ М. УФИ (БАШКОРСТАН, РОСІЯ)
В фітопланктоні водойм м. Уфи виявлено 306 видів і різновидностей водоростей, які належать до 106 родів, 55 родин, 30 порядків, 14 класів і 8 відділів. В ріках за біомасою домінували діатомові водорості. За чисельністю в ріках Білій, Сутолоці, Шугурівці домінували Chlorophyta і Cyanophyta, в р. Уфі – Bacillariohyta (2003 р.) і Chlorophyta (2004 р.). Пік чисельності фітопланктону в ріках спостерігали в червні-липні, а біомаси – в липні-серпні. В оз. Архимандритське переважали Bacillariophyta і Cyanophyta, в оз. Кустареське – Bacillariophyta, Cyanophyta і Chlorophyta. Максимальні значення чисельності і біомаси водоростей спостерігали в липні. Найчастіше в фітопланктоні домінували Synedraulna (9 водойм), Stephanodiscushantzschii і Ceratiumhirundinella (4 водойма). Еколого-флористичний аналіз показав, що в складі водоростей переважають космополіти, індиференти по відношенню до галобності і рН, еврисапроби. Розподіл індикаторних видів і середні значення індексу сапробності Пантле-Букка вказують на b-мезосапробну зону. За структурою домінування найбільша схожість виявлена в ріках Біла і Уфа, що пов’язано зі значним антропогенним забрудненням.
І.І. Васильєва-Краліна, В.О. Габишев
ТАКСОНОМІЧНА СТРУКТУРА ВОДОРОСТЕЙ ЗАЛИВНИХ ПОЙМЕННИХ ОЗЕР СЕРЕДНЬОЇ ЛЄНИ (ЯКУТІЯ, РОСІЯ)
Вперше досліджено водорості заливних пойменних озер басейну р. Лєни. Зроблено порівняльний аналіз таксономічної структури водоростей пойменних озер, озер надпойми і середньої ділянки р. Лєни. Пік видового різноманіття водоростей досліджуваних пойменних озер зареєстровано в період максимального прогрівання води в кінці липня – на початку серпня. Виявлена висока ступінь схожості видового складу водоростей пойменних озер і р. Лєни, що пов’язано з заносом водоростей з ріки під час повеней. Ступінь схожості складу водоростей досліджуваних озер і озер надпойменної тераси середньої ділянки Лєни низька.
Г.М. Паламар-Мордвинцева, І.П. Шиндановіна, О.П. Бєлоус
ВИДОВЕ І ТАКСОНОМІЧНЕ РІЗНОМАНІТТЯ DESMIDIALES ШАЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ (УКРАЇНСЬКЕ ПОЛІССЯ)
Наведено результати дослідження Desmidiales трьох озер (Світязь, Луки, Пісочне) Шацького природного національного парку. Виявлено 132 види Desmidiales, що віднесені до двох родин і 17 родів. З них вперше для даного регіону приводяться 26 видів (в т.ч. Cosmarium constrictum Delp., C. cf. dorsitruncatum (Nordst.) West, C. infirmum Gronbl., Euastrum pectinatum Breb. ex Ralfs і Staurastrum neglectum W. et G.S. West є новими для всієї України).
М.С. Куликовський
ВИДИ РОДУ BORY S. STR. (BACILLARIOPHYTA) В СФАГНОВИХ БОЛОТАХ ПРИВОЛЗЬКОЇ ВИСОЧИНИ І ПОЛІСТОВО-ЛОВАТСЬКОМУ МАСИВІ (РОСІЯ)
В досліджуваних болотах Приволзької височини (Пензенська обл.) і Полістово-Ловатському сфагновому масиві (Новгородська обл., Рдейський державний природний заповідник), які раніше не вивчалися в альгологічному відношенні, виявлено 33 види Navicula Bory s. str., з яких 8 визначені тільки до роду. Всі виявлені види супроводжуються оригінальними мікрофотографіями.
В.А. Габишев
ФІТОПЛАНКТОН ВОДОЙМ БАСЕЙНУ СЕРЕДНЬОЇ Р. ЛЄНИ В РАЙОНІ ЗАПЛАНОВАНОГО НАФТОПРОВОДУ (ЯКУТІЯ, РОСІЯ)
У планктоні 12 водойм басейну середньої Лєни, які знаходяться в районі запланованого нафтопроводу Східний Сибір – Тихий океан, виявлено 125 видів водоростей. У флористичному і еколого-географічному плані фітопланктон має типові риси водоростевих угруповань північних водойм. Щодо кількісного розвитку фітопланктону, то ці водойми характеризуються як оліготрофні. Виявлено особливості складу і розподілу фітопланктону досліджуваних водойм, пов’язані з їхніми гідрологічними і географічними умовами. Отримані дані є основою для створення бази біомоніторингу в умовах зростання техногенного навантаження на водні екосистеми басейну середньої Лєни.
№2 (2009)
Г.М. Паламар-Мордвинцева, П.М. Царенко
МІСЦЕ І ЗНАЧЕННЯ CHARALES В СИСТЕМІ ОРГАНІЧНОГО СВІТУ
Обговорюється еволюція поглядів щодо місця й значення харових водоростей (Charales) в системі органічного світу. Розглядаються класифікація, співвідношення з іншими групами водоростей і наземними рослинами, значення молекулярно-генетичних досліджень для визначення ролі харових водоростей в походженні наземних рослин.
В.А. Сілкін, Л.А. Паутова, А.С. Микаелян
РІСТ КОККОЛІТОФОРИДИ EMILIANIA HUXLEYI (LOHM.) HAY ET MOHL. В ПІВНІЧНО-СХІДНІЙ ЧАСТИНІ ЧОРНОГО МОРЯ, ЛІМІТОВАНИЙ КОНЦЕНТРАЦІЄЮ ФОСФОРУ
Встановлено, що основним фактором, який визначає рівень кількісного розвитку кокколіто-фориди Emilianiahuxleyi (Lohm.) Hay et Mohl. на шельфі північно-східної частини Чорного моря, є концентрація фосфору. Реакція фітопланктонного угруповання на одночасне надходження азоту і фосфору залежить від видової структури домінант. Наявність діатомових у складі домінуючого комплексу видів вихідної культури після внесення елементів живлення призводить до абсолютного домінування цих водоростей завдяки їх більш високим продукційним властивостям. Лімітування по азоту і фосфору збільшує швидкість деградації клітин кокколітофорид з 0,08 до 0,20 діб-1.
В.В. Трофімова, П.Р. Макаревич
ДОБОВА ДИНАМІКА ХЛОРОФІЛУ A ФІТОПЛАНКТОННОГО УГРУПОВАННЯ ЕСТУАРНОЇ ЗОНИ КОЛЬСЬКОЇ ЗАТОКИ (БАРЕНЦЕВЕ МОРЕ)
Досліджена добова динаміка концентрації хлорофілу a фітопланктона в естуарній зоні Кольської затоки (Баренцеве море) в період трьох гідрологічних сезонів (в умовах різної тривалості дня і припливно-відпливних явищ). Виявлено два типи короткоперіодної динаміки вмісту даного пігменту. Перший, зареєстрований в весняний і зимовий гідрологічні сезони, являв собою добові коливання концентрації хлорофілу a в поверхневому шарі з максимами в нічний період повної темноти при мінімальних швидкостях припливних течій. Другий спостерігався влітку, в умовах максимального впливу припливних явищ, і характеризувався ритмічними коливаннями концентрації пігменту в пелагіалі протягом доби у відповідності з періодами малих і повних вод припливно-відпливного циклу.
О.М. Виноградова, Т.І. Михайлюк
АЛЬГОФЛОРА ПЕЧЕР ТА ГРОТІВ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ "ПОДІЛЬСКІ ТОВТРИ" (УКРАЇНА)
В результаті дослідження водоростей печер та гротів НПП „Подільскі Товтри” виявлено 86 видів (87 внутрішньовидових таксонів) з відділів: Cyanoprokaryota – 35; Chlorophyta – 35; Streptophyta – 3; Xanthophyta – 5; Eustigmatophyta – 2; Bacillariophyta – 7, з яких 56 видів вперше наводяться для даної території, 8 видів – нові для України, ще 8 є рідкісними та цікавими з флористико-таксономічної точки зору. В гротах (67 видів), як екологічно більш комфортних місцезростаннях, переважали зелені водорості – 49-58 % видового складу, тоді як цианопрокаріоти складали 11-29 %. Альгофлора печер (46 видів) характеризувалась меньшим видовим різноманіттям та значно вищою часткою ціанопрокаріот (40-70 % видового складу). Дослідження показали, що інтенсивність освітлення є ключовым фактором у розподілі водоростей в досліджуваних спелеооб’єктах. Систематична структура дослідженої альгофлори печер виявилась близькою до альгофлори інших печер Європи, особливо Угорщини. Порівняння альгофлори вапнякового та гранітного субстратів показало переважання на вапняках ціанопрокаріотів та представників зелених водоростей не тільки із властивого аерофітним біотопам класу Trebouxiophyceae, а також видів Chlorophyceae з аерофітно-грунтовою приуроченістю, що пов’язано з фізико-хімічними властивостями вапняку – значною пористістю та вологоутримуючою здатністю, високим рН.
Г.Г. Лілицька
ЗИГНЕМАТАЛЬНІ ВОДОРОСТІ (ZYGNEMATALES, STREPTOPHYTA) М. КИЄВА ТА ЙОГО ОКОЛИЦЬ
В результаті досліджень альгофлори малих водойм м. Києва та його околиць знайдено 14 видів зигнемових водоростей, представлених 18 формами (Spirogyra – 12 видів, Zygnema – 2 види). Загальний список зигнематальних водоростей околиць м. Києва за літературними та оригінальними даними містить 34 види (42 форми): Spirogyra – 31 вид (39 форм), Mougeotia – 1 вид, Zygnema – 2 вида). Один вид (Spirogyra pseudowoodsii V. Poljansk.) і одна форма (S. maxima (Hass.) Wittr. f. woronoichinia V. Poljansk.) є новими для флори України. Наведено морфологічні особливості київських популяцій, представлено оригінальні рисунки.
О.В. Герасимова
CYANOPROKARYOTA ВОДОЙМ ДНІПРОВСЬКО-ОРІЛЬСЬКОГО ПРИРОДНОГО ЗАПОВІДНИКА (УКРАЇНА)
Видовий склад Cyanoprokaryota водойм Дніпровсько-Орільського природного заповідника нараховує 120 видів (124 вн. такс.), що відносяться до 33 родів, 13 родин, 3 порядків та 2 класів. Найбільша кількість видів – 115 (119 вн. такс.) виявлена у заплавних водоймах, при цьому у пов'язаних з руслом водоймах – 101 (105), в ізольованних – 54. Видове різноманіття синьозелених водоростей інших типів водойм значно нижче. Досліджена сезонна динаміка розвитку Cyanoprokaryota. У весняний період відмічено 44 види (45 вн. такс.), у літній – 102 (106), в осіній – 55. Виявлені види, а саме Pannusleloupii (Kuff.) Hindak – новий вид для флори України, Baculariavermicularis (Fedor.) Komarek et Anagn. і Tolypothrix distorta Kutz. – нові для флори степової зони України, а також Chroococcuscohaerens (Breb.) Nageli, Oscillatoriaredekei Goor і Nostocentophytum Born. et Flah., є рідкісними для флори степової зони України.
О.В. Борисова, О.О. Орлов
ХАРОВІ ВОДОРОСТІ (CHARALES) ЖИТОМИРСЬКОГО ПОЛІССЯ (УКРАЇНА)
Наведено результати вивчення видового складу харових водоростей (Charales) Житомирського Полісся. Виявлено дев’ять видів, які відносяться до родів Chara L. (5) і Nitella C. Agardh (4). Показано, що на досліджуваній території найчастіше зустрічаються рідкісні види Ch. delicatula C. Agardh, N. flexilis(L.) C. Agardh, N. mucronata (A. Braun) Miq. in H.C. Hall, занесені до Червоного списку Charales України, і значно рідше Ch. contraria A. Braun ex Kutz., Ch. fragilis Desv. in Loisel., Ch. vulgaris L., широко розповсюджені в Україні. Вперше для Житомирського Полісся наводяться Ch. aspera Dethard. ex Willd. и N. gracilis (Sm.) C. Agardh. Підтверджена для даної території (після 1972 р.) знахідка N. capillaris (Krock.) J. Groves et Bull.-Webst. Зроблено порівняння видового складу Charales Житомирського Полісся з Charales Волинського і Київського Полісся.
В.П. Герасим’юк, Н.В. Герасим’юк
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИДОВОГО СКЛАДУ ВОДОРОСТЕЙ ПРИДУНАЙСЬКИХ ОЗЕР (УКРАЇНА)
Проведено порівняльне вивчення видового складу водоростей придунайських озер, в яких виявлено 196 мікроскопічних видів, які належать до 73 родів, 46 сімейств, 22 порядків, 9 класів і 5 відділів. Вперше для придунайських водойм наведено 30 видів водоростей, один вид Navicula alineae L.-B. – для України.
О.В. Коваленко, О.А. Кислова
НОВІ І РІДКІСНІ ДЛЯ УКРАЇНИ ВИДИ CYANOPHYTA (CYANOPROKARYOTA)
Наведено описання і рисунки 8 нових для України видів Cyanophyta (Gloeocapsa violascea (Corda) Rabenh., Gloeocapsa biformis Ercegovic, Gloeocapsopsis polyedrica (Ercegovic) Komarek et Anagn., Chroococcus pallidus (Nageli) Nageli, Chroococcus turicensis (Nageli) Hansg., Chroococcus spelaeus Ercegovic, Pseudocapsa dubia Ercegovic, Leptobasis tenuissima (W. et G.S. West) Elenkin і 3 вида Cyanophyta (Gloeocapsa sanguinea (C. Agardh) Kutz., Gloeocapsopsis cyanea (Krieger) Komarek et Anagn., Gloeocapsopsis pleurocapsoides (Novacek) Komarek et Anagn., нових для України в цілому.
М.Л. Віс, Д.А. Капустін
BATRACHOSPERMUM KERATOPHYTUM BORY EMEND. R.G. SHEATH, M.L. VIS ET K.M. COLE – НОВА ДЛЯ УКРАЇНИ ЗНАХІДКА ПРІСНОВОДНИХ ЧЕРВОНИХ ВОДОРОСТЕЙ
Повідомляється про знахідку нового для України виду прісноводних червоних водоростей Batrachospermum keratophytum Bory emend. R.G. Sheath, M.L. Vis et K.M. Cole. Наводиться його систематичне положення, опис і місцезнаходження на території України.
П.М. Царенко, С.П. Вассер, Н.В. Кондратьєва
АЛЬГОЛОГІЧНОМУ ПІДРОЗДІЛУ ІНСТИТУТУ БОТАНІКИ ІМ. М.Г. ХОЛОДНОГО НАН УКРАЇНИ – 75 РОКІВ
Висвітлюються питання становлення і розвитку альгологічного підрозділу (відділу/ лабораторії) Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України за 75 років існування. Визначено основні напрямки і досягнення його наукових робіт, а також плани подальшого розвитку фікологічних досліджень.
№3 (2009)
С.І. ГЕНКАЛ, А.Е. КУЗЬМІНА, Г.І. ПОПОВСЬКА
До морфології і таксономії Stephanodiscus inconspicuus (Bacillariophyta)
Досліджено морфологічні особливості панцира Stephanodiscus inconspicuus (Bacillariophyta). Виявлено значну їхню мінливість, що дозволило розширити діагноз виду і звести до нього в синоніміку Crateriportula inconspicuus (Makarova et Pomazkina) Flower Hakansson.
А.А. БЄГУН, Л.І. РЯБУШКО, А.Ю. ЗВЯГІНЦЕВ
Склад і кількісні характеристики мікроводоростей перифітону акваторій затоки Петра Великого (Японське море, Росія)
В перифітоні експериментальних пластин, експонованих в літньо-осінній період в двох бухтах, різних за ступінню трофності вод Японського моря (екстремально-евтрофної бухти Золотий Ріг і помірно-евтрофної бухти Сухопутна), виявлено 73 види і внутрішньовидових таксона водоростей, що належать до відділів Bacillariophyta (66 видів і ввт.), Dinophyta (5) і Chlorophyta (2). З них в б. Золотий Ріг відмічено 48 видів, в б. Сухопутна – 66. В обох акваторіях налічується 40 загальних видів. Вперше для російських вод Японського моря вказано діатомові водорості: Amphora caroliniana Giffen, Falcula media Voigt var. subsalina Proschk.-Lavr., Gyrosigma tenuissimum (W. Sm.) Griff. et Henfr. і Nitzschia hybrida f. hyalina Proschk.-Lavr. Щільність мікроводоростей в 3 рази, а біомаса в 5,5 раза в б. Золотий Ріг нижчі, ніж в б. Сухопутна. В екстремально-евтрофній акваторії щільність мікроводоростей варіює від 0,1 до 19,4 млн кл•м2, а біомаса – від 0,18 до 9,6 мг•м-2; значення індексів видового різноманіття (H) і вирівнюваності (е) для угруповань діатомових водоростей дорівнюють: Н = 1,71 і е = 1,76, в помірно-евтрофній акваторії – від 0,6 до 23,9 млн кл•м-2, біомаса – від 1,96 до 49,2 кл•м-2; Н = 0,41 і e = 0,51.
С.Ф. КОМУЛАЙНЕН, С.І. ГЕНКАЛ
Матеріали до флори Bacillariophyta прикордонної ріки Пасвік (Патсойки, Мурманська обл., Росія). 1. Сеntrophyceae
В результаті альгологічних досліджень фітопланктону найбільшої ріки Північної Фенноскандії – р. Пасвік виявлено 17 видів і різновидностей Bacillariophyta (Centrophyceae). З них за таксономічним різноманіттям домінують представники роду Aulacoseira. Виявлено рідкісні для флори Росії види: Aulacoseira distans var. nivaloides (Camburn) Siver et Kling, A. lacusctris (Grunow) Krammer і новий вид Brevisira arentii (Kolbe) Krammer. Список видів центричних діатомових водоростей басейну Білого моря розширено з 35 до 43.
Ю.С. ШЕЛЮК, Н.Н. КОРНІЙЧУК
Таксономічне різноманіття водоростевих угруповань р. Тетерів (Україна)
Представлено результати досліджень таксономічного різноманіття фітопланктону, фітомікроепіфітону і фітомікроепілітону р. Тетерів від витоку до впадіння в Київське водосховище, включаючи зарегульовані ділянки ріки і деякі притоки. Ідентифіковано 692 види, представлені 871 внутрішньовидовим таксоном, враховуючи ті, що містять номенклатурний тип виду. В цілому у річці домінують зелені, діатомові, евгленові водорості із значною часткою синьозелених. Встановлено високу видову подібність між фітомікроепілітоном і фітомікроепіфітоном.
Б. ЗАРЕЇ-ДАРКІ
Альгофлора річок Ірану
Досліджено альгофлору річок Ірану. Виявлено 891 вид водоростей (1040 внутрішньовидових таксонів) з 8 відділів. З них: Cyanophyta – 111 (120 ввт), Euglenophyta – 70 (87), Chrysophyta – 11 (15), Xanthophyta – 32 (32), Bacillariophyta – 413 (511), Dinophyta – 26 (30), Cryptophyta – 6 (6), Chlorophyta – 222 (239 ввт). Наведено дані про спектри провідних угруповань і родів. Зроблено аналіз складу водоростей в екологічному відношенні. У фітопланктоні виявлено 473 види водоростей (525 ввт), у фітобентосі – 845 (984 ввт), у перифітоні – 176 видів (194 ввт).
М.С. КУЛИКОВСЬКИЙ
Новий вид роду Tabellaria Ehr. (Bacillariophyta) з трьохпроменевою симетрією
Описано новий для науки вид Tabellaria stellata Kulikovskiy sp. nov. Для цього таксону харак-терна наявність трьохпроменевої симетрії, раніше невідомої для роду Tabellaria stellata Kulikovskiy sp. nov. За своїм загальним абрисом T. stellata подібна до Fragilaria reicheltii (Voigt) Lange-Bert.
Т.В. ДОГАДІНА, А.Б. ГРОМАКОВА, О.С. ГОРБУЛІН
Нова знахідка представника Rhodophyta з р. Сіверський Донець (Україна)
Наведено відомості про першу для Лівобережної України знахідку представника реофільних прісноводних Rhodophyta – Thorea hispida (Thore) Desvaux. Приводиться детальний опис і мікро-фотографії зразків, знайдених в 2007 і 2008 рр. Фіксований матеріал і гербарні зразки інсеровано до фондів Гербарію Харківського національного університету (CWU).
В.О. ГАБИШЕВ
Прилад для концентрування фітопланктону під тиском
Запропонована проста, надійна конструкція пристрою для концентрування фітопланктону під тиском. Перевага даної конструкції – доступність вихідних матеріалів і простота виготовлення, яка не потребує спеціальних технічних знань і навичок. Перевага приладу – його компактність, відсутність крихких елементів із скла, можливість застосування в польових умовах.
Л.М. БУХТІЯРОВА
Функції та функціональна морфологія панцира Bacillariophyta
Зроблено висновок про поліфункціональну роль більшості структурних елементів панцира в життєдіяльності клітини диатомової водорості на підставі даних про функції панцира діатомових водоростей, отриманих в результаті досліджень в області нанотехнологій. Пропонується концепція підходу до функціональної морфології панцира Bacillariophyta і ревізії термінології, яка використовується при описуванні його морфологічних структур. Сформульовано поняття базисного елемента, db-елемента і функціональної одиниці, df-морфи, панцира діатомової водорості. В світлі функціональної морфології розглядаються деякі універсальні структури панцира – вірга, ваймін, велум, ареола, штрих.
№4 (2009)
О.А. ЛІСОВСЬКА, О.В. СТЕПАНЬЯН
Різноманіття макроводоростей прибережжя Таманського півострова в літній період (Росія)
В прибережній зоні Таманського п-ва в літній період знайдено 62 види макроводоростей, з них Chlorophyta – 24 види (38,7 %), Phaeophyta – 6 видів (9,7 %), Rhodophyta – 32 види (51,6 %). Відмічена перевага однорічних і бореально-тропічних видів при незначній присутності багаторічних видів.
О.В. ГЕРАСИМОВА, Г.Г. ЛІЛІЦЬКА, П.М. ЦАРЕНКО
Водорості водойм природного заповідника «Медобори» (Україна)
У водоймах природного заповідника «Медобори» (Тернопільська обл.) виявлено 189 видів (201 ввт) водоростей. З них 170 видів (181 ввт) приводяться вперше для території заповідника. За видовим складом в водоймах заповідника переважали Chlorophyta (25,93 %), Cyanoprokaryota (23,28 %), Bacillariophyta (22,22 %) та Euglenophyta (16,40 %). Найбільше видове багатство характерно для рік (113 видів, 120 ввт), ставків (91 вид, 99 ввт) і ефемерних водойм (62 види, 67 ввт). Найбіднішими виявилися струмки – тільки 4 види. Серед знайдених водоростей 6 видів і 1 форма є рідкісними для флори України, в т.ч. 3 види і 1 форма – новими для флори лісостепової зони України.
П.Д. КЛОЧЕНКО, І.Ю. ІВАНОВА
Особливості видового різноманіття фітопланктону притоків Дніпра
Наведено узагальнені літературні, а також оригінальні дані про видове різноманіття і таксономічну структуру планктонних водоростей 16 притоків середньої і нижньої частини Дніпра, а саме: рік Прип’ять, Уж, Тетерев, Здвиж, Ірпінь, Десна, Либідь, Стугна, Красна, Трубіж, Рось, Росава, Супой, Ворскла, Інгулець і Висунь. Встановлено, що в досліджуваних водних об’єктах фітопланктон представлено 811 видами і 924 внутрішньовидовими таксонами, які відносяться до 9 відділів, 16 класів, 45 порядків, 96 сімейств і 209 родів.
М.Д. ЖЕЖЕРА
Chlorophyta деяких водойм Лівобережного Полісся (Україна)
Приводяться дані про різноманіття зелених водоростей боліт і торфяних кар’єрів Лівобережного Полісся. Виявлено 211 видів (226 ввт) водоростей, які відносяться до 6 класів, 15 порядків, 29 сімейств і 79 родів. Вперше для досліджуваної території наведено 30 видів, 4 з них (Cosmarium dorsitruncatum (Nordst.) West, Cosmocladium perissum Roy et Biss., Staurastrum subaciculiferumHirano и Xanthidium antilopaeum (Breb.) Kutz. var. triquetrum Lund.) – нові для території України.
С.І. ГЕНКАЛ, О.В. БАБАНАЗАРОВА, Г.Д. ХАФФНЕР
Нові дані до флори діатомових водоростей (Centrophyceae) озера Ері (Канада, США)
Дослідження фітопланктону озера Ері за допомогою скануючої електронної мікроскопії дозволило виявити нові для флори озера центричні діатомові водорості видового і родового рангу (11), уточнити систематичне положення ряду видів, різновидностей і розширити таксономічний спектр Centrophyceae озера до 44 видів і 11 родів. Поява у фітопланктоні комплексу Cyclotella ocellata – Stephanodiscus niagarae свідчить про зниження трофії озера.
Н.П. МАСЮК, Л.П. ЯРМОШЕНКО
Нова знахідка в Україні виду Volvox polychlamys Korsch. (Volvocales, Chlorophyta, Viridiplantae)
Вперше наведено оригінальні мікрофотографії суперечливого виду Volvox polychlamys Korsch. і опис локальної популяції цього виду з Київського водосховища. Поповнено дані про його екологію. Відмічено схожість будови клітинних покровів V. polychlamys і одноклітинних фітомонад роду Vitreochlamys Batko, обговорюються їхні можливі родинні зв’язки.
О.А. НІКІТІНА, Ф.Б. ШКУНДІНА
Виділення індикаторних видів автотрофного бентосу водотоків м. Стерлитамака (Росія)
Використано деякі підходи флористичної класифікації для виділення індикаторних видів автотрофного бентосу водотоків на території м. Стерлитамака в період з вересня 2005 р. до квітня 2008 р. В ріках Біла, Ашкадар, Стерля, Ольхівка і джерелі виявлено 267 видів і внутрішньовидових таксонів водоростей з 88 родів, 28 порядків, 13 класів і 7 відділів. За розподіленням видів водоростей ціанопрокаріот за зонами сапробності чітко вирізнялися дві групи водойм: 1-а група включала ріки Білу, Ашкадар і Стерля, де домінували b-мезосапроби, і 2 група – р. Ольхівку і джерело, де переважали олігосапроби. Під час обробки водоростей були виділені три угруповання з трьома варіантами. Угруповання Achnanthes lanceolata – Pinnularia viridis включало види (28), розповсюджені в ріках Білій, Ашкадар і Стерлі. Воно поєднало ціанобактеріально-водоростеві ценози, які формуються на ділянках антропогенної деградації. Всередині нього виділено 3 варіанта: 1. Aphanothece elabens (22 вида), розповсюджені в р. Білій; 2. Trachelomonas hispida – в р. Ашкадар (19); 3. Phacus pyrum – в р. Стерлі (10). Угруповання Navicula lacustris – Amphora ovalis var. gracilis (13 видів) р. Ольхівки і Cyclotella bodanica – Gyrosigma attenuatum (13 видів) джерела включало види, що трапляються в більш холодній, швидкоплинній воді на незначній глибині.
Н.А. ДАВИДОВИЧ
Тенденції в розвитку репродуктивної біології Bacillariophyta
Висвітлюються питання репродуктивної біології діатомових водоростей – напряму в біології, що стосується таких фундаментальних тем, як статеве відтворення, життєві цикли, системи схрещування, закономірності визначення і наслідування статі і т.д. В хронологічному плані показано тенденції в розвитку репродуктивної біології, акцентовано увагу на проблеми, що потребують свого вирішення. Підкреслена роль прийомів і методів репродуктивної біології у визначенні міжвидових меж; доцільність використання методів схрещування в сукупності з молекулярно-біологічними методами. Зроблено аналіз кількості публікацій з репродуктивної біології діатомових за минулі півтора століття.
С.Ю. САДОГУРСЬКИЙ, А.В. ЄНА, Т.В. БЄЛІЧ, С.О. САДОГУРСЬКА
Про номенклатуру Ceramium rubrum (Rhodophyta)
Аналізуються номенклатурні проблеми, пов'язані з цитацією видової назви Ceramium rubrum auctorum. Показано, що правильною назвою даного таксону слід вважати C. virgatum Roth.
|
