|
|
|
|
 |
2012 №1 №2 №3 №4С.І. Генкал, В.Г. Харитонов ПРО МОРФОЛОГІЧНУ МІНЛИВІСТЬ ДЕЯКИХ ВИДІВ РОДУ ACHNANTHES S.L. (BACILLARIOPHYCEAE) Вивчена морфологічна мінливість 9 представників пеннатних діатомових водоростей (Achnanthes impexa Lange-Bert., Achnanthidium helveticum (Hust.) Monnier et al., Ach. kriegeri (Krasske) Hamilton et al., Ach. subatomoides (Hust.) Monnier et al., Karayevia laterostrata (Hust.) Round et Bukht., Nupela imperfecta (Schimanski) Lange-Bert., N. tenuicephala (Hust.) Lange-Bert., Psammothidium levanderi (Hust.) Czarn., P. marginulatum (Grunow) Bukht. et Round) в глибоководному, ультраоліготрофному, холодноводному озері Ельгигитгин (Чукотка, Росія) і водоймах його басейну. Показано, що якісні (форма стулки, осьового і середнього поля) і кількісні (довжина і ширина стулки, число штрихів в 10 мкм) ознаки у цих водоростей варіюють у більшій мірі порівняно з тими, що наведені в літературі. Подано розширений діагноз Ach. kriegeri і нова комбінація – Nupela impexa (Lange-Bert.) Genkal et Kharitonov comb. nov.
ОСОБЛИВОСТІ СТАТЕВОГО ПРОЦЕСУ У ДЕЯКИХ НОВИХ ДЛЯ ФЛОРИ УКРАЇНИ ТА РІДКІСНИХ ВИДІВ VOLVOCALES (CHLOROPHYTA) Наведено результати дослідження статевого процесу та життєвих циклів двох нових для флори України і двох рідкісних видів зелених джгутикових водоростей. Статевий процес вперше вказаний для Chlamydomonas sphagnicola (F.E. Fritsch) F.E. Fritsch et Takeda. Уточнено деталі будови окремих стадій життєвого циклу та протікання статевого процесу у Ch. suboogama Tscherm.-Woess, Ch. coccifera Gorozh. і Oogamochlamys gigantea (O. Dill) Proschold et al. Узагальнено і доповнено дані морфології, екології, географічного поширення цих видів, наведені оригінальні рисунки і мікрофотографії. Розглядаються матеріали, що стосуються таксономії досліджених видів у світлі особливостей їх статевого процесу, а також даних молекулярної філогенетики.
Ш. Ростама, А.І. Божков, А.В. Голтвянський ВПЛИВ ІОНІВ МІДІ, СВИНЦЮ І КАДМІЮ НА ІНДУКЦІЮ АГРЕГАЦІЇ КЛІТИН DUNALIELLA VIRIDIS (CHLOROPHYTA) Досліджено вплив різних концентрацій іонів міді, свинцю та кадмію на рухливість клітин Dunaliella viridis Teodor. і динаміку індукованого агрегування клітин. Внесення іонів цих металів у середовище культивування призводило до втрати рухливості клітин Dunaliella і залежало від концентрації іонів металів у середовищі. Проте ця залежність не мала лінійного характеру. Процес втрати рухливості клітин розвивався в часі у випадку іонів міді і свинцю, а для іонів кадмію мало залежала від концентрації та часу. Іони міді й свинцю індукували агрегування клітин, яке залежало від концентрації іонів у середовищі й часу інкубації. У той же час іони кадмію не впливали на індукцію агрегування клітин. Усі іони металів можна розбити на дві групи: ті, що індукують агрегування, і ті, що не індукують агрегування клітин D. viridis.
В.А. Сілкін, В.Д. Дзизюров, В.К. Часовніков, Н.І. Єсін ПОГЛИНАННЯ НІТРАТІВ І ВИДІЛЕННЯ НІТРИТІВ МОРСЬКИМИ ВОДОРОСТЯМИ. МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ За допомогою математичної моделі описана кінетика поглинання нітратів морськими водоростями, асиміляція їх всередині клітини і кінетика виділення нітритів за різних початкових концентрацій нітратів. В основі моделі лежить гіпотеза про незмінність природи ферментів, які беруть участь у трансформації різних форм азота. Змінюється тільки склад цих ферментів, індукція синтезу яких залежить від початкової концентрації нітратів. Встановлено, що максимальна швидкість поглинання нітратів залежить від початкової концентрації нітратів і представляється гіперболічною функцією з насиченням. На прикладі морської водорості Gelidium latifolium (Grev.) Bornet et Thur. показано, що максимальна швидкість поглинання може збільшуватися в 5 разів порівняно з початковою.
ДИНАМІКА РОСТУ ПОПУЛЯЦІЇ PSEUDO-NITZSCHIA MULTISERIES І P. CALLIANTHA(BACILLARIOPHYTA) ПРИ ДІЇ ДОДЕЦИЛСУЛЬФАТУ НАТРІЮ Досліджено ріст популяції мікроводоростей Pseudo-nitzschia multiseries (Hasle) Hasle і P. calliantha Lundholm, Moestrup et Hasle в присутності поверхнево-активної речовини додецилсульфату натрію (ДСН). При концентрації 0,05 мг/л ДСН ріст P. multiseries стимулювався, а P. multiseries суттєво не відрізнявся від контрольного. Додавання 0,1 і 1 мг/л токсиканту призводило до зменшення чисельності клітин у обох водоростей. Кількість клітин у ланцюжках не відрізнялася від контролю при концентраціях 0,05–1 мг/л ДСН. При внесенні 10 мг/л речовини ріст мікроводоростей інгибувався і число клітин не перевищувало 55 % контролю навіть у кінці досліду. Ланцюжки у P. multiseries за даних умов скорочувалися, а у P. calliantha залишалися без змін.
О.П. Гаркуша, Б.Г. Александров, А.Ю. Гончаров ВОДОРОСТІ СУПРА-ЛІТОРАЛІ ПІЩАНИХ ПЛЯЖІВ ОДЕСЬКОГО УЗБЕРЕЖЖЯ ЧОРНОГО МОРЯ (УКРАЇНА) Досліджено особливості просторового розподілу мікроводоростей інтерстиціалі природного та штучно намитого пляжів. Встановлено високий показник подібності видового складу і практично однакова кількість видів мікроводоростей пляжів. Виявлено, що мікроводорості піщаного пляжу розподілені нерівномірно в залежності від горизонту піску і відстані від урізу води у напрямку суші. Показано стимулюючий вплив порової (інтерстиціальної) води на розвиток мікроводоростей псамону.
ОСОБЛИВОСТІ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ВОДОРОСТЕЙ ПОРЯДКУ SPHAEROPLEALES (CHLOROPHYCEAE) У РІЗНОТИПНИХ ВОДОЙМАХ ІРАНУ У різнотипних водоймах Ірану виявлено 91 вид водоростей, представлених 99 внутрішньовидовими таксонами (ввт.) пор. Sphaeropleales. В річках знайдено незначне число видів – 62 (65 ввт.), у водосховищах – 58 видів (62 ввт.), в озерах – 29 видів (33 ввт.), в болотах – 55 видів (61 ввт.) і в ставках – 53 види (56 ввт.). Схожість між водоростями усіх типів водойм простежується на рівні роду Desmodesmus. Найбільше схожі за складом ведучих родів ріки і водойми, а найбільш специфічні водорості озер і ставків. За аналізом літературних даних на сьогоднішній день в різнотипних водоймах Ірану відомі 122 види (137 ввт.) пор. Sphaeropleales, з них 60 видів (67 ввт.) виявлені в результаті оригінальних досліджень.
О.Г. Горохова, І.І. Попченко, Л.Г. Корнєва, С.І. Генкал, В.М. Паутова ДОПОВНЕННЯ ДО ТАКСОНОМІЧНОГО СПИСКУ ВОДОРОСТЕЙ ФІТОПЛАНКТОНУ ІВАНЬКІВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА (ВОЛЗЬКИЙ ПЛЕС, РОСІЯ). Представлено результати досліджень видового складу фітопланктону Волзького плеса Іваньківського водосховища. За даними 1992 р. виявлено 380 таксонів водоростей рангом нижче роду, з них 102 таксони раніше не відмічалися в цьому водосховищі, 2 таксони вказуються вперше для водосховищ Волги. Представлено систематичний список цих видів. Дана таксономічна і еколого-географічна характеристика флори планктонних водоростей плеса.
BACILLARIOPHYTA ОЗ. ДОНУЗЛАВ (КРИМ, УКРАЇНА)
НОВАЯ ТАКСОНОМИЧЕСКАЯ КОМБИНАЦИЯ ДЛЯ FRAGILARIA PARASITICA VAR. SUBCONSTRICTA GRUNOW Предложена новая таксономическая комбинация Pseudostaurosira subconstricta (Grunow) Kulikovskiy & Genkal comb. nov., stat. nov. В статье Куликовского и др. (2011) была предложена новая таксономическая комбинация для Fragilaria parasitica var. subconstricta Grunow ошибочно в род Punctastriata. Приводим валидную комбинацию для этого таксона, который должен быть помещен в род Pseudostaurosira Williams & Round.
С.С. Мельников, Т.В. Самович, О.Е. Мананкіна, О.А. Будакова ВПЛИВ ЧЕРГУВАННЯ СВІТЛОВИХ І ТЕМНОВИХ ПЕРІОДІВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ SPIRULINA (ARTHROSPIRA) PLATENSIS (NORDST.) GEITLER (CYANOPHYTA) Исследовано влияние постоянного освещения и 6 фотопериодических режимов разной продолжительности на продуктивность синезеленой водоросли Spirulina (Arthrospira) platensis. Установлено, что темновые периоды при выращивании водоросли способствуют накоплению биомассы, белка, каротиноидов, фикоцианина и хлорофилла. Скорость накопления биомассы, белка и пигментов за 14 сут культивирования при режимах 10 ч свет – 14 ч темнота и 12 ч свет – 12 ч темнота была почти вдвое выше, чем при постоянном освещении, а каждый затраченный на освещение киловатт-час электроэнергии использовался на накопление биомассы почти вдвое эффективнее, чем при постоянном освещении.
ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ДЕСТРУКЦІЇ ОРГАНІЧНОЇ РЕЧОВИНИ CLADOPHORA SIVASCHENSIS С. MEYER (CHLOROPHYTA) У РОПІ Досліджено процеси деструкції органічної речовини зеленої водорості Cladophora sivaschensis в ропі відібраної з амфібіальних ділянок, які розташовані на території Бердянської коси біля оз. Красне та на Арабатській стрілці поблизу оз. Зябловське. Показано, що при розкладі органічної речовини C. sivaschensis змінюється рН середовища та зменшується вміст кисню. Найбільша інтенсивність процесів деструкції відбувається при середньолітній температурі (25°С) на 15—25-у добу, а при середньорічній (14°С) — на 20—25-у добу.
Л.А. Паутова, В.А. Сілкін, А.С. Мікаелян, Т.А. Лукашева CHAETOCEROS THRONDSENII (BACILLARIOPYTA) — НОВИЙ ДЛЯ ЧОРНОГО МОРЯ ВИД: РІСТ У ПРИРОДНИХ ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ УМОВАХ В травні-червні 2005 р. в північно-східній частині Чорного моря на шельфі, схилі і у відкритій частині моря помічено масовий (до 1,92·105 кл/л) розвиток нового для Чорного моря виду — центричної діатомової водорості Chaetoceros throndsenii (Marino, Montresor & Zingone) Marino, Montresor & Zingone. В масі розвивалася також кокколітофорида Emiliania huxleyi (Lohm.) Hay et Mohl., чисельність клітин якої досягала рівня «цвітіння». Експериментальні дослідження природних популяцій фітопланктону показали, що розвиток Ch. throndsenii стимулює одноразова добавка азоту і фосфору. Повне вимивання клітин цього виду в неперервній (хемостатній) культурі відбувалося при швидкості обміну середовища 0,25 доб-1. При швидкості протока 0,15 доб-1 спостерігали нетривале співіснування виду-вселенця і діатомії Pseudo-nitzschia pseudodelicatissima (Hasle) Hasle. Максимальна швидкість росту виду-вселенця протягом перших трьох діб після включення протоку становила 1,4 доб-1. Максимальна швидкість деградації клітин Ch. throndsenii (0,5 доб-1) спостерігалася у фазі відмирання накопичувальної культури при одночасному додаванні азоту і фосфору. Необхідною умовою існування цього виду у природі є низька (< 0,15 сут-1) швидкість обміну води у верхньому перемішаному шарі (наявність стійкої стратифікації) і відносно низькі концентрації азоту і фосфору.
Б.Г. Александров, Л.М. Теренько, Д.О. Нестерова ПЕРШИЙ ВИПАДОК «ЦВІТІННЯ» ВОДИ У ЧОРНОМУ МОРІ ВОДОРІСТЮ NODULARIA SPUMIGENA MERT. EX BORNET ET FLAHAULT (CYANOPROKARYOTA) Досліджено перший випадок «цвітіння» води, викликане синьозеленою водорiстю Nodularia spumigena у Чорному морі. Максимальна чисельність виду у плямі «цвітіння» складала 585,6·106 ниток·л-1, біомасса — 6,2 кг·м-3. Масовий розвиток виду розвивався в середині липня 2010 р. при температурі морської води 24,9—27°С і солоності 12,9—14,5 ‰. Аналізується динаміка чисельності N. spumigena та супутних видів фітопланктона. Обговорюються можливі причини, які викликають «цвітіння».
О.О. Жегалло, К.І. Тембрел, Г.О. Карпов, Л.М. Герасименко, В.К. Орлеанський АЛЬГОБАКТЕРІАЛЬНИЙ МАТ І ЙОГО РОЛЬ У ВІДКЛАДЕННЯХ КРЕМНИСТОГО КОМПОНЕНТА (КАЛЬДЕРА ВУЛКАНУ УЗОН, КАМЧАТКА) Вперше представлено механізм формування специфічних біокремнистих
пластинчатих відкладень, характерних лише для деяких гідротермальних джерел.
Таким джерелом в кальдері вулкану Узон є джерело Термофільне. Пластинчаті
біокремнисті осадки формуються тільки за наявності трьох факторів:
підвищений вміст кремнію в розчині (до 400 мг/л); наявність бактеріального
мату, що росте та багато газових проколів по гилейфу стоку джерела
DESMIDIALES ROUND (STREPTOPHYTA) ДЕЯКИХ ВОДОЙМ М. КИЄВА (УКРАЇНА) Наведено дані про видове різноманіття десмідіальних водоростей озер Синє та Голубе. Виявлено 70 видів (74 внутрішньовидові таксони) з 10 родів і двох родин, що помітно перевищує видове різноманіття інших сучасних водойм м. Києва. Два види описано як нові для науки (Cosmarium cyaneilacustre Lilitska sp. nov., C. reticulatum Lilitska sp. nov.). Наведено їх латинські діагнози, рисунки, електронно-мікроскопічні фотографії. Два види (Cosmarium angulare Johnson, C. netzerianum Schmidle) та одна форма (Cosmarium tetragonum (Nageli) Arch. in Pritch. var. lundelii Coocke f. minus Croasdale) уперше наведено для флори України.
ВИДИ РОДУ VAUCHERIA DC. ВОДОЙМ ПIВНIЧНО-ЗАХIДНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я Дослiджено видовий склад роду Vaucheria DC. в рiзнотипних водоймах Пiвнiчно-Захiдного Причорномор’я i прилеглих акваторiй Чорного моря. Встановлено, що з 6 виявлених тут видiв цього роду 4 (V. hamata, V. canalicularis, V. sessilis и V. terrestris) є новими для району дослiдження.
О.С. Таращук, Т.Ф. Шевченко, П.Д. Клоченко ФІТОЕПІФІТОН РІЧКОВОЇ ДІЛЯНКИ КАНІВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА (УКРАЇНА) Досліджено розподіл водоростей епіфітону річкової ділянки Канівського водосховища на вищих водних рослинах, що належать до різних екологічних груп. Всього виявлено 206 видів, представлених 215 внутрішньовидовими таксонами (включаючи ті, що містять номенклатурний тип виду), з 7 відділів, 14 класів, 29 порядків, 45 родин і 78 родів. Встановлено, що розподіл видів епіфітних водоростей на рослинах різних екологічних груп нерівномірний. Найбільшу кількість видів та внутрішньовидових таксонів водоростей, їхніх родів, родин, порядків та класів знайдено в обростаннях занурених рослин.
ВИКОРИСТАННЯ МІКРОВОДОРОСТІ DUNALIELLA VIRIDIS TEODOR. (CHLOROPHYTA) В ЯКОСТІ КЛІТИННОГО БІОІНДИКАТОРА Досліджено вплив цитотоксичних компонентів сироватки крові хворих з
критичними станами (гострий варікотромбоз і тромбоз глибоких вен, міастенія,
біліарний цироз, панкреонекроз, опіки) на клітини водоростей Dunaliella viridis.
Реакції відповіді клітин біоіндикатора свідчать про наявність механізмів
цитотоксичної дії, що зачіпають метаболічну активність, функціонування
мембранного комплексу, іонних каналів клітин. Якісні та кількісні відмінності
И.Ю. Костиков, Э.Н. Демченко, В.Р. Бойко, А.А. Гончаров CHLOROCHYTRIUM HYPANICUS SP. NOV. (CHLOROPHYCEAE) И ЕГО МЕСТО В СИСТЕМЕ PROTOSIPHONALES Приведено описание нового вида зеленых водорослей Chlorochytrium hypanicus sp. nov. (Chlorophyceae), обнаруженного в выжимке тины р. Южный Буг (Украина). На основании анализа нуклеотидной последовательности ядерного гена 18S rDNA установлено место данного вида в системе макроклады Stephanosphaerinia, которая, в целом соответствует ранее предложенному порядку Protosiphonales. Показано, что в рамках данного порядка, включающего четыре клады и группу таксонов "Protosiphonales incertae sedis", Ch. hypanicus входит в кладу, соответствующую Protosiphonaceae s.l., представители которой отличаются от прочих членов порядка наличием голых двужгутиковых зооспор. Морфологически вид сходен с Ch. lemnae Cohn, от которого отличается передней стигмой у зооспор, более толстой оболочкой субсенильных клеток, мелкобугорчатой оболочкой акинет, вегетацией в свободноживущем, а не эндофитном состоянии. От прочих видов рода Chlorochytrium Cohn отличается наличием деления по типу десмосхизиса, приводящему к образованию диад, пакетов и плеврококкоидных агрегатов. Обсуждаются объем, диакритические признаки и структура Protosiphonaceae, близость результатов молекулярно-генетического и фенотипического подходов в таксономии данного семейства.
Н.В. Ефремова, В.П. Бульмага, В.А. Рева, В.Ф. Рудик, Т.В. Кирияк, А.П. Гуля, Л.С. Зосим, Д.И. Еленчук, С.В. Джур, Ч.М. Бивол ВЛИЯНИЕ НЕКОТОРЫХ МЕТАЛЛОКОМПЛЕКСОВ НА СОДЕРЖАНИЕ ФИКОЦИАНИНА И АКТИВНОСТЬ СУПЕРОКСИДДИСМУТАЗЫ В БИОМАССЕ SPIRULINA PLATENSIS (NORDST.) GEITLER (CYANOPHYTA) Изучено влияние некоторых металлокомплексов Mn (II) и Zn (II) на содержание фикоцианина и активность супероксиддисмутазы в биомассе синезеленой водоросли Spirulina platensis. Предложены два способа получения биомассы спирулины с повышенным содержанием антиоксидантов белковой природы. В результате SDS-электрофореза в полиакриламидном геле был установлен биохимический состав белковых экстрактов "SP-SOD/Phyco-1" и "SP-SOD/Phyco-2", включающий водорастворимый пигмент фикоцианин и энзим супероксиддисмутаза. Проведенные исследования подтверждают возможность использования S. platensis в качестве биотехнологического объекта для получения антиоксидантов белковой природы.
ТАКСОНОМИЧЕСКИЙ СОСТАВ И ЭКОЛОГИЯ CHLOROPHYTA И STREPTOPHYTA В СЛАБОМИНЕРАЛИЗОВАННЫХ МЕЛКОВОДНЫХ ЛЕСНЫХ ОЗЕРАХ Представлены результаты изучения флоры и доминирующих комплексов зеленых и стрептофитовых водорослей планктона 7 слабоминерализованных мелководных лесных озер, расположенных на территории Государственного Дарвинского заповедника (Вологодская обл., Россия). Показано, что с увеличением ацидности озер происходит снижение общего богатства водорослей, особенно представителей порядков Sphaeropleales и Chlorellales, увеличение числа видов, предпочитающих высокую кислотность, низкое содержание легкоусвояемого органического вещества и солей, числа доминирующих видов, относительной биомассы зеленых и стрептофитовых (зигнемовых и десмидиевых) водорослей. Обсуждаются возможные морфологические и физиологические адаптации отдельных представителей зеленых и стрептофитовых водорослей, способствующие их развитию в кислых озерах.
ФИТОПЛАНКТОН ГЛУБОКИХ ОЗЕР ЮЖНОГО УРАЛА В ПЕРИОД ВЫСОКОГО УРОВНЯ ВОДЫ (РОССИЯ) Представлены результаты исследований таксономического разнообразия и структуры доминирующих комплексов фитопланктона трех глубоких пресноводных озер Южного Урала в период многоводного гидрологического цикла. В целом, фитопланктон этих озер составляют Bacillariophyta, Chrysophyta и Chlorophyta со значительной долей Cyanophyta и Dinophyta.
О.П. Баженова, Н.Н. Барсукова, Л.В. Герман, И.Ю. Игошкина, О.А. Коновалова, О.О. Мамаева CHRYSOPHYTA ВОДОЁМОВ И ВОДОТОКОВ ОМСКОГО ПРИИРТЫШЬЯ (РОССИЯ) Приведены данные о видовом составе, распространении и обилии Chrysophyta в реках и водоёмах бассейна среднего Иртыша. По сравнению с серединой ХХ в. видовое богатство и обилие золотистых водорослей значительно возросли, что связано с эвтрофированием и загрязнением органическими веществами водных объектов Омского Прииртышья.
Ф.П. Ткаченко, Э.Ф. Костылев, И.П. Третьяк МАКРОФИТОБЕНТОС МАЛОГО ФИЛЛОФОРНОГО ПОЛЯ (КАРКИНИТСКИЙ ЗАЛИВ, ЧЕРНОЕ МОРЕ, УКРАИНА) Проведены результаты исследований макрофитобентоса прибрежных акваторий в районе II Малого филлофорного поля в Каркинитском заливе Черного моря. Обнаружено 48 видов макрофитов (Phaeophyta – 9, Rhodophyta – 26, Chlorophyta – 10 и Magnoliophyta – 3). Проанализированы их эколого-биологические особенности. Установлено, что альгофлора исследуемого района залива заметно изменилась по сравнению с 60-ми годами прошлого столетия, их сходство по коэффициенту Серенсена составляет лишь 40 %.
КОМПЛЕКСЫ ДОМИНАНТНЫХ ФОРМ ФИТОПЛАНКТОНА РАЗНОТИПНЫХ ВОДОЕМОВ Выделен комплекс доминантных форм фитопланктона в результате обработки 340 количественных проб фитопланктона из разнотипных водоемов бассейна Северского Донца (река, пойменные водоемы, удобряемые рыбоводные пруды). В данный комплекс вошли 108 видов: Cyanophyta (Cyanoprokaryota) – 25, Dinophyta – 5, Cryptophyta – 4, Chrysophyta – 8, Xanthophyta – 4, Bacillariophyta – 14, Euglenophyta – 4, Chlorophyta – 44. Приведен их список. Для каждого вида рассчитаны частота встречаемости и индексы индивидуального доминирования.
О.Н. Виноградова, О.В. Коваленко ПОДСЕМЕЙСТВО LEPTOLYNGBYOIDEAE ANAGN. ET KOMAREK (CYANOPROKARYOTA) ВО ФЛОРЕ УКРАИНЫ Cтатья посвящена анализу представителей подсемейства Leptolyngbyoideae во флоре Украины. Дано краткое описание современных подходов к систематике цианопрокариот с применением новых таксономических критериев. Приведен проверенный список 46 видов подсемейства Leptolyngbyoideae флоры Украины из родов Planktolyngbya (4 вида), Leibleinia (4) и Leptolyngbya (38 видов), проанализированы литературные данные об их распространении. Предложена новая номенклатурная комбинация – Leptolyngbya uсrainica (Elenkin) O.M. Vynogr. comb. nov.
В.М. Мокросноп, Е.К. Золотарева ВЛИЯНИЕ ФУНГИЦИДОВ НА РОСТ КУЛЬТУРЫ МИКРОВОДОРОСЛИ EUGLENA GRACILIS KLEBS (EUGLENOPHYTA) Изучено влияние фунгицидов на рост культуры микроводоросли Euglena gracilis. Для подавления развития спор или мицелия патогенных грибов в культуре E. gracilis применяли 4 препарата фунгицидов, широко использующихся в сельском хозяйстве для защиты растений от грибковых инфекций. Проанализировано действие пропинеба, манкоцеба, беномила и смеси фамоксадона и цимоксанила (1:1), которые добавляли в жидкую и агаризованную минеральные питательные среды, содержащие глютаминовую кислоту в качестве экзогенного источника углерода. Показано, что контактные фунгициды пропинеб и манкоцеб в исследуемых концентрациях убивали клетки микроводоросли, однако не препятствовали росту грибов. Беномил, а также комбинированный препарат, содержащий фамоксадон и цимоксанил (1:1), подавляли рост грибов и не ингибировали рост клеток микроводоросли E. gracilis. Установлено, что беномил в концентрации 60 мкг/мл эффективно освобождает культуру E. gracilis от микотического загрязнения.
М.В. Макаров, И.В. Рыжик, Г.М. Воскобойников ВЛИЯНИЕ ГЛУБИНЫ ПРОИЗРАСТАНИЯ НА МОРФОФИЗИО- ЛОГИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ FUCUS VESICULOSUS L. (РHAEOPHYCEAE) (БАРЕНЦЕВО МОРЕ, РОССИЯ) Исследованы видовой состав эпифитов и фитофагов, морфология таллома, скорость роста, интенсивность фотосинтеза, состав и соотношение фотосинтетических пигментов, метаболическая активность клеток бурой водоросли Fucus vesiculosus, помещенной на глубину 0–15 м. Результаты исследований показали, что при отсутствии межвидовой конкуренции оптимальной для произрастания F. vesiculosus в Баренцевом море является глубина 0,5 м.
ПРОГНОСТИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА ВИДОВОГО БОГАТСТВА БЕНТОСНЫХ ДИАТОМОВЫХ ВОДОРОСЛЕЙ Определен состав диатомовых бентоса (433 видов и ввт) по материалам, собранным в 1996–2009 гг. на илисто-песчаных грунтах у побережья Юго-Западного Крыма (93 станции). Выполнена прогностическая оценка ожидаемого видового богатства Sexp донных диатомовых на основе алгоритмов оценки числа видов (эстиматоров) Chao, Jack-knife и графического метода S∞ (Karakassis, 1995). Осуществлена оценка точности эстиматоров и оптимального соотношения между минимальным числом проб и наибольшей информацией о видовом богатстве на конкретном полигоне. Точность оценки Sexp возрастает прямо пропорционально числу проб. Эстиматор S∞ дает наиболее близкие к реальным значения Sexp (превышающие не более чем на 10–13 % фактическое число видов, при анализе до 12–15 проб) и небольшую недооценку Sexp (на 3–5 %, при числе проб свыше 40–43). Остальные алгоритмы дают завышенную оценку Sexp (Chao – на 21–70 %, Jack-knife – на 23–58 %) на протяжении всего ряда возрастающего числа проб. На основе показателей относительной ошибки (RE) и относительного квадратичного отклонения (SRD) выполнена оценка точности эстиматоров в зависимости от особенностей биотопа и числа проб. Показано, что при рассмотрении небольшого числа проб (4–6) все эстиматоры дают завышенную оценку параметра Sexp (в 1,3–1,8 раза). С увеличением числа проб до 15–20 и более алгоритмы Chao и Jack-knife показывают снижение величин RE и SRD. Для показателя S∞, начиная с уровня 7–8 проб, Sexp оценивается довольно точно. Определены параметры обобщенной log-зависимости между числом проб (от 1 до 93) и долей (%) видов донных диатомовых, зарегистрированных в прибрежных акваториях ЮЗ Крыма (433 вида и ввт). Рассчитано (с учетом рандомизации), что для выявления около 50 % всех видов, встреченных в регионе ЮЗ Крыма на песчано-илистых грунтах в диапазоне глубин 5–45 м, следует изучить не менее 10 проб в сходных биотопических условиях. Для выявления 67 % ожидаемого видового богатства следует проанализировать не менее 20 проб, а 80 % видов – около 40 проб (при допущении равной вероятности встречи в пробе любого вида). Использование полученного эмпирического соотношения может быть рекомендовано для сравнительной прогностической оценки видового богатства диатомовых на основе разного количества проб при исследовании неизученных ранее экологически схожих регионов Черного моря.
ВОДОРОСЛИ ВОДОЕМОВ ВЕРХОЯНСКОГО ХРЕБТА (ЯКУТИЯ, РОССИЯ) Впервые составлен конспект флоры водорослей водоемов долинного и лесного комплекса по географическим типам Верхоянского хребта. Выявлено 598 видов, представленных 717 внутривидовыми таксонами, включая типовые из 165 родов, 96 семейств и 10 отделов. Сравнивается флора исследованных водоемов Верхоянского хребта, где в трех географических типах доминировали диатомовые: в Центральном Верхоянье – 229 таксонов, Восточном Верхоянье – 193 и в Западном Верхоянье – 145 таксонов водорослей. Впервые для альгофлоры Якутии приводятся новые 50 таксонов водорослей из 5 отделов: Bacillariophyta – 21 вид, Chlorophyta – 11, Chrysophyta – 9, Cyanophyta – 8 и Dinophyta – 1 вид.
ТАКСОНОМИЧЕСКАЯ СТРУКТУРА ФИТОПЛАНКТОНА ВЕРХНЕГО УЧАСТКА РЕКИ ЮЖНЫЙ БУГ (УКРАИНА) В результате изучения современного таксономического состава верхнего участка реки Южный Буг обнаружено 298 видов (319 внутривидовых таксонов, ввт) водорослей. Из них 205 видов (217 ввт) приведены впервые для данной территории. Для исследованного участка водотока характерным является зелено-диатомовый комплекс видов фитопланктона. По видовому составу преобладали Chlorophyta (40 %), Bacillarophyta (19 %), Euglenophyta (18 %) и Cyanoprokaryota (12 %).
О ВАЛИДНОСТИ ВЫДЕЛЕНИЯ НЕКОТОРЫХ РОДОВ РАННЕКАРБОНОВЫХ ДАЗИКЛАДИЕВЫХ ВОДОРОСЛЕЙ ТРИБЫ ACICULELLEAE BASSOULLET ET AL. (CHLOROPHYTA) В шлифах из визейских отложений Донбасса и Днепровско-Донецкой впадины обнаружены остатки дазикладиевых водорослей, относящихся к ископаемой трибе Aciculelleae. Определяя их систематическую принадлежность в работах разных авторов, мы отметили неоднозначное толкование родов, входящих в трибу. Проанализировав опубликованные описания родов и их изображения, мы полагаем, что роды Sphinctoporella Mamet et Rudloff, 1972, Frosterleyella Elliott, 1988 и Diploporeae gen. indet. являются синонимами рода Kulikia Golubtsov, 1961.
DINOCYSTS ИЗ КЕЛЛОВЕЙСКИХ ОТЛОЖЕНИЙ ЦЕНТРАЛЬНОЙ УКРАИНЫ Приведены результаты изучения органикостенного микрофитопланктона (диноцисты, акритархи, зеленые водоросли), обнаруженного в породах мезозойского возраста (средняя юра – 161–165 млн лет) в центральной Украине. Впервые охарактеризованы комплексы келловейских микрофитофоссилий, выделенные из образцов пород, отобранных из обнажений в окрестностях г. Канева (Черкасская обл.) и скважин в Переяслав-Хмельницком р-не Киевской обл. В отложениях из скважин исследуемого района установлен комплекс диноцист, соответствующий зоне Ctenidodinium ornatum-Ctenidodinium continuum, которая согласно Международной шкале 2008 г. отвечает верхам нижнего и среднему келловею. Палеоэкологическая интерпретация ассоциаций диноцист позволила сделать вывод о существовании нормально-соленого, теплого, неглубокого моря в келловейское время.
НОВЫЕ ДЛЯ АЛЬГОФЛОРЫ УКРАИНЫ ВИДЫ BACILLARIOPHYTA ИЗ ВОДОЕМОВ ШАЦКОГО НАЦИОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКА (УКРАИНА) Представлены новые для альгофлоры Украины виды диатомовых водорослей, заре-гистрированных в водоемах Шацкого национального природного парка. Приведена краткая характеристика 18 видов Bacillariophyta, редких для территории Украины и Европы в целом.
С.И. Генкал, Л.П. Ярмошенко, А.Г. Охапкин ПЕРВЫЕ НАХОДКИ МОРСКОГО ВИДА CYCLOTELLA MARINA (BACILLARIOPHYTA) В ПРЕСНОВОДНЫХ ВОДОЕМАХ ЕВРОПЫ Выявлен комплекс мелкоразмерных видов центрических диатомовых водорослей в фитопланктоне и фитоперифитоне водоема-охладителя Хмельницкой АЭС (Украина) и фитопланктоне р. Оки (притока Волги, Россия) с помощью сканирующей электронной микроскопии. В составе этой группы впервые для пресноводных водоемов Европы обнаружен морской вид Cyclotella marina (Tanimura, Nagumo et Kato) Ake-Castillo, Okolodk. et Ector, который был описан из Токийского залива и позднее зафиксирован в других морских водоемах. Показана более широкая изменчивость некоторых морфологических признаков этого вида, уточнены экологическая валентность и ареал.
СОДЕРЖАНИЕ ХЛОРОФИЛЛА А В ЕДИНИЦЕ БИОМАССЫ ФИТОПЛАНКТОНА (ОБЗОР) На основе анализа отечественной и зарубежной литературы рассмотрено содержание хлорофилла a в единице биомассы фитопланктона (хл./Б) в разных экологических условиях, что вызвано необходимостью получения переходных коэффициентов при оценке биомассы с помощью хлорофильного метода. Высокая изменчивость хл./Б при сложной зависимости от абиотических параметров, состава и состояния альгоценозов, трофии ограничивает использование хлорофилла для точного определения биомассы фитопланктона. Однако при ориентировочной оценке можно рекомендовать расчетные величины хл./Б для водоемов различной трофии (0,18 в олиготрофных водах, 0,40 в мезотрофных и эвтрофных, 1,03 в высокоэвтрофных), а также осредненный для большого количества данных показатель 0,53.
|
